Арсен Дідур: Ми потрібні полякам, поляки потрібні нам

Нещодавно у Польщі проходив 20-й Міжнародний форум молочних кооперативів.

Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України про враження та результати поїздки.

Ви перебували в Польщі на Міжнародному форумі молочної кооперації під час дипломатичного загострення стосунків між нашими країнами 20-21 вересня. Чи відчули недружнє ставлення поляків до нас?

Ставлення було дуже теплим.

В чому це проявлялося?

Кожний спікер у своїй промові звертав увагу на те, що українці присутні на форумі. Казали, що це важливо і що нас раді бачити.

Тобто, такого напруження в ділових колах не відчувалось, як в дипломатичній площині?

Думаю, що цю напругу у стосунках більше розігнали мас-медіа. До того ж політики Польщі, як приклад розвиненої демократії, інколи поводять себе не зовсім по-дорослому. Усі чутливі для нас питання можна вирішувати шляхом переговорів, а не виносити на загал. Нашим урядовцям теж треба повчитися не відповідати жорстко на деякі емоційні заяви. Ми розуміємо, що, на жаль, польський уряд налаштований захищати власних виробників зерна. Наш уряд захищає наших зерновиків. В цій ситуації, я бачу такий вихід: потрібно розширити палітру і розглядати двосторонні торговельні відносини не тільки з огляду на зерно, а й брати до уваги продукти переробки з більшою доданою вартістю. Тоді картина вийде більш об’єктивною для обох країн.

Що ви маєте на увазі?

Треба зрозуміти, що польським переробникам зерна вигідно підтримувати наш експорт до Польщі, бо для них це вигідно. Для них це здешевлює сировину і зменшує собівартість продукції. Це гарна економіка для переробника. Нашим урядовцям треба було очікувати, що, заходячи з більш дешевою продукцією, ми будемо створювати політичне напруження. Якби політики прогнозували наслідки торговельної поведінки, і почали раніше домовлятися, пропонувати варіанти вирішення проблеми, ескалації по зерну вдалося б уникнути. Знаю напевно, що ми потрібні полякам, поляки потрібні нам. Нам по дорозі.

На форумі були присутні урядовці з Польщі. Яку позицію вони озвучували щодо зернового конфлікту?

Слухаючи представників Міністерства аграрної політики Польщі і єврокомісара ЄС, теж поляка, ми не відчули якоїсь агресій з їх боку. Звісно, вони непокояться тим, щоб їхні фермери не збанкрутували. Їм важливо показати власну підтримку, захистити свій ринок. Але це стосується тільки зерна. Стосовно ж молочної продукції там всі за вільну торгівлю між нашими країнами, за конкуренцію, за те, щоб кожен виробник у рівних умовах доводив споживачу, що варто купувати саме його продукцію. Тому відносини на рівні бізнесу, і на рівні простого спілкування українців і поляків, а там були і прибалти, і представники інших європейських країн, були достатньо дружніми. Принаймні ми відчули, що за нас переживають, нас підтримують і вірять в нашу перемогу.

Чи задоволені ви результатами поїздки?

Особисто я — задоволений, і маю надію, що задоволені всі делегати від СМПУ, тому що форум був продуктивним. Разом з польськими молочними асоціаціями ми зробили спільну політичну заяву про те, що прагнемо вільного ринку і безперешкодної торгівлі. Сподіваюся, це стане сигналом для урядів і бізнесів усіх країн ЄС, що молочний бізнес зацікавлений не в протистояннях та конфронтації, і точно не в нагнітанні політичної ситуації між країнами. Ми — за безперешкодну вільну торгівлю і конкуренцію.

Який досвід колег став корисним?

Ми побачили, як повинна працювати модель об’єднання молокопереробників. Наприклад, в Польську Молочну Палату входить чотири галузеві асоціації. Робота цієї палати є прикладом високої культури саморегуляції, до цього нам ще треба прийти.

Про які норми йдеться?

Етичні норми. Вони спільно обговорюють ситуацію на ринку, спільно формують пропозиції щодо державної політики, до центральних органів виконавчої влади. Така згуртованість молочного сектору привела його до сталого розвитку. На польському ринку молока відсутні такі явища, як неякісна сировина, фальсифікат. Там дуже відповідально ставляться до безпечності і якості виробленої продукції. Польські молочні компанії спільно працюють над брендом “Зроблено в Польщі”. Є спеціалізація по напрямках виробництва: хтось зосереджений на експансії нових ринків, а хтось закриває внутрішні потреби в молочній продукції.

Хіба у нас не так?

На відміну від польських колег, ми тільки приходимо до того, що у молочних підприємств повинна бути загальна ідея, яка об’єднає всіх. Поки що ми лише постійно конкуруємо то за полицю в рітейлі, то за сировину, якої у нас дефіцит. Відносини між виробниками не такі дружні і партнерські, як у поляків. Деякі підприємці радіють, коли когось прибирають з полиці, хтось радіє тому, що переманив до себе постачальника сировини, це вважається успіхом. Направду, нам треба зрозуміти, що такий “успіх” веде галузь в цілому в нікуди. Потрібно вибудовувати коректні відносини між виробниками, формувати спільну ідею, навколо неї об’єднуватися.

Якою могла б бути така спільна ідея?

Наприклад, Україна має повернутися в п’ятірку, може в сімку, найпотужніших держав, у яких розвинена молочна галузь. З точки зору обсягів виробництва молочної продукції, експортного потенціалу.

Тобто, форум додав смислів виробникам?

Звісно. Зауважу, що організація конференції була на високому рівні. Вона проходила дуже динамічно, була наповнена змістом. Ми почули багато цікавої інформації від колег. Перед нами виступали представники молочнї галузі Новой Зеландії, Данії, Голландії, Сполучених Штатів. Вони розповідали про ситуацію та виклики на власних ринках, ділилися планами та намірами щодо державної підтримки молочного сектору, яка забезпечить сталий розвиток молочної галузі. Цей досвід був корисним.

Якої підтримки бізнес очікує від уряду?

СМПУ вдалося побудувати більш конструктивні відносини з Міністерством аграрної політики та Міністерством економіки, ніж вони були до цього. Наприклад, нещодавно ми взяли участь в нараді, яку проводила пані перший віце-прем’єр міністр Юлія Свириденко. Вона цікавилась станом молочної галузі, цінами на молочні продукти, які будуть для споживачів, а також проблемами, з якими ми стикаємося з відкриттям нових ринків. Присвятили час і торговельним відносинам з ЄС.

Вас почули?

Сподіваюся, що так. Ми чітко заявили, що не зацікавлені в будь-якому втручанні уряду, тим більше — в заборонах чи обмеженнях торгівлі між нами та країнами ЄС. І попросили пані Свириденко забезпечити відсутність цих заборон з боку Європейського Союзу, щоб ми могли безперешкодно просувати нашу продукцію на ці ринки.

Дивно звучить, адже вихід на нові ринки — то зростання конкурентної боротьби та активізація механізмів державного лобізму. Як ви прийшли до такої думки?

Дійсно, до великої війни в Україні ми бачили в поляках велику конкуренцію. Збільшення польського імпорту впливало на фінансовий стан наших виробників. Але згодом ми зрозуміли, що конкуренція змушує рухатись в прогресивному напрямку. Конкуренція стимулювала наших виробників поліпшувати якість продукції і навіть в період війни займатися модернізацією виробництв.

Що треба зробити, щоб молочні підприємства мали переваги на ринках ЄС?

Ми розуміємо, що ринок ЄС – це преміальний ринок, заможний, на якому можна заробляти. Треба відповідати певним правилам, імплементувати вимоги законодавства ЄС. Це непростий шлях. І першою перешкодою на ньому є те, що у нас 50% молочної сировини не відповідає вимогам ЄС. Це спільний шлях для бізнеса, і держави. Тому що держава повинна системно боротися з неякісною продукцією, фальсифікатом, який у нас “гуляє” всюди. І це той шлях, який зробить нас конкурентними і сильнішими, дасть поштовх для інвестицій в Україну. Головне наше бажання, щоб інвестиції прийшли, в першу чергу, у відновлення тваринництва і збільшення виробництва молока. Виробники мають забезпечити екологічність, якість, безпечність продукції для споживачів. Це три “кити”, без яких присутність наших підприємств на ринках ЄС неможлива.

Українські молочні підприємства вже експортують продукцію до ЄС. Які можливості збільшення торгівлі ви бачите?

Зараз ми вже більше постачаємо продукції в сегмент B2C. Це згущене молоко, органічна цільномолочна продукція. Також в ЄС присутні наші сири. Не в великому об’ємі, але все одно завойовують цей ринок. І дуже потрібно, щоб в ЄС купували наші побічні продукти переробки в B2B: сухе молоко, суху сироватку і казеїн. І Європа готова це купувати. Для нас це дуже важливо, коли традиційні ринки збуту — Південно-Східна Азія, Близький Схід, стали для нас проблематичними: логістика значно подорожчала, а відправляти продукцію на експорт через наші чорноморські порти ми не можемо. Тому наразі європейський ринок для нас дуже важливий.

Яким є торговельний баланс Україна-ЄС по молочних продуктах?

Наразі ми спостерігаємо паритет імпорту і експорту з ЄС по молочних продуктах. В Європу ми завозимо майже стільки ж продукції в грошовому еквіваленті, скільки її заходить з Європи до нас. Зокрема, за 7 місяців 2023 року загальний експорт молокопродуктів з України склав 138,86 млн доларів США, імпорт — 139,49 млн доларів США.

Баланс з поляками у нас від’ємний. Польща в імпорті молокопродуктів в Україну має частку на рівні 44,2 %. В нашому експорті частка Польщі складає 17,4%. Ми програємо полякам і в торгівлі молоковмісними продуктами — поставки Польщі в Україну в 5 разів перевищують наші поставки аналогічної продукції до Польщі — 15,5% проти 2,8%. В Україну наразі заходить багато такої продукції з Польщі — спреди, маргарин, сирні продукти.

Які найближчі плани СМПУ можете озвучити?

Поглиблюватимемо співпрацю з європейськими колегами з адаптації нашого законодавства до вимог ЄС. Головна задача переробки в Україні — не збавляти темпи виробництва, шукати альтернативні ринки збуту, забезпечити свого споживача молочними продуктами гарної якості за доступними цінами і наближати нашу Перемогу.

telefgraf.com.ua