На початку березня в Брюсселі відбулася конференція присвячена політиці ЄС в молочній галузі. Організатор — Європейська молочна асоціація (EDA). Спілку молочних підприємств України представляли Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки, і Валентин Запорощук, член Ради директорів СМПУ.
Що Ви можете сказати про загальну атмосферу заходу? Чому вирішили взяти участь?
Можу сказати, що атмосфера була дуже дружньою. Нашій делегації було приділено особливу увагу. Джузеппе Амброзі, президент EDA, у вступному слові підкреслив, що EDA як організація європейських молокопереробників, повністю підтримує Україну і рада присутності на заході представників української молочної галузі.
Хоча питання, яке обговорювалося на конференції — впровадження стратегії “Від лану до столу” — зараз досить далеке від тих проблем, які доводиться вирішувати українським молочникам, Спілка молочних підприємств направила делегатів на цей захід. Ми вважаємо, що вже зараз має відбуватися зближення наших позицій з позиціями європейських колег. А для цього ми маємо краще розуміти, що їх зараз хвилює і як ми можемо бути корисними одне одному.
Які теми розглядалися?
На конференції виступили 10 спікерів, які представили своє бачення (інколи протилежне) стосовно деяких аспектів впровадження стратегії “Від лану до столу”.
Три роки тому в ЄС було оголошено так званий “Зелений курс” (Green Deal), набір політичних ініціатив, висунутих Європейською Комісією з загальною метою зробити Європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року.
Учасники конференції мали оцінити, чи успішно просувається харчова промисловість у напрямку сталого виробництва харчової продукції. Учасники підкреслювали, що прогресу в цьому напрямку можна досягти тільки у співпраці з фермерами. Розробка стратегій не може бути роботою тільки ідеологів розвитку галузі. Проводилися аналогії між подібними стратегіями США і ЄС, зокрема, згадували, що для досягнення цілей сталого виробництва харчових продуктів у США використовують заохочення, а в ЄС штрафи.
Також згадувалася система маркування Nutri-Score (спрощена система маркування, де кольорами маркується поживна цінність продукту). Дехто вважає її бездоганно інформативною, а дехто — надто спрощеною, такою, що вводить споживача в оману. Крім того, на думку деяких делегатів, таке маркування досить приблизно розділяє продукти “корисні для здоров’я” і “нездорові”. Висловлювалися також думки про те, що маркування Nutri-Score взагалі ніяк не впливає на вибір продукту споживачем, наводилися результати дослідження.
Чи були присутні на конференції представники реального молочного сектору, ті, хто займається виробництвом харчової продукції?
Так, був фермер з Північної Ірландії, який розповідав, як з використанням досягнень науки він зменшив викиди CO2 у себе на фермі. Був фермер з Німеччини, постачальник сирого молока на DMK, переробне підприємство найбільшого в Німеччині молочного кооперативу. Він розповідав, що саме робить компанія DMK, щоб досягти рівня нульових викидів парникових газів до 2050 року, як це передбачено стратегією “Зеленого курсу”.
Які висновки Ви зробили, побувавши на цій конференції?
Звичайно, знаючи, в якому стані зараз знаходиться наша молочна галузь, не можна говорити про те, що для нас зараз актуальні питання особливого маркування, чи викидів СО2, чи збереження довкілля. Наше “довкілля” зараз має проблему розмінування, молочна галузь потребує відновлення знищеного поголів’я, а переробники думають, як утримати бізнес окупним і при цьому випускати молочні продукти доступні для збіднілого споживача.
Але, разом із тим, з наближенням України до членства в ЄС, ми маємо вже зараз думати про те, як ми можемо взаємодіяти з нашими європейськими колегами, а для цього ми повинні знати і розуміти за якими правилами працює ринок ЄС, яким наші колеги бачать майбутнє європейської (а значить і української) молочної галузі і як нам готуватися до більш тісної співпраці, від якої, я сподіваюся, виграє і українська молочна галузь, і молочна галузь ЄС.