На початку року хотілося б прокоментувати, яким був для українських молочників рік минулий і чого ми очікуємо у році, що вже почався.
Перш за все, вважаю необхідним нагадати, що минулий рік, особливий, воєнний, показав як повинні працювати центральні органи виконавчої влади у взаємодії з національним виробником, підтримуючи його.
У перші тижні війни в Україні залишилися тільки національні переробні компанії, які повністю взяли на себе відповідальність за продовольчу безпеку країни. Припинився імпорт. Питання забезпечення населення і ЗСУ харчовими продуктами гостро постало перед державою. Саме у цих умовах національні виробники стали частиною спротиву, виконуючи своє завдання на економічному фронті. З цим завданням вони гідно впоралися і співпраця з державними органами у цей складний період була дуже продуктивною. Всі питання — ті, що стосувалися критичного імпорту, налагодження логістики, організації державних закупівель, встановлення пільгової ціни на газ, вирішення питань маркування, дерегуляції та інші — все вирішувалося дуже оперативно і злагоджено. В результаті у нас в країні не було і немає дефіциту харчових продуктів, якими і ЗСУ і населення повністю забезпечені.
Зовнішня торгівля. Експорт
Спілка молочних підприємств України постійно відслідковує тенденції зовнішньої торгівлі молочними продуктами. Починаючи з жовтня ті переваги, які підтримували сальдо позитивним, почали танути. У грудні вперше за час воєнного стану цей показник став негативним (-$2,2 млн). І це при тому, що ще у вересні обсяги експорту у 2,2 рази перевищували обсяги імпорту, а позитивне сальдо складало майже $20 млн. Суттєве зниження обсягів експорту триває вже третій місяць поспіль.
Причин тому кілька. Внутрішні економічні причини це інфляція, яка викликала ріст цін, та проблеми в енергетиці, через які підприємства змушені використовувати генератори і, відповідно, платити за електроенергію дорожче. Приміром, якщо ціна електроенергії “Укренерго” для підприємств становить 3 грн/кВт⋅год, то з використанням генератора вона зростає до 15-20 грн/кВт⋅год. Зважаючи на те, що у собівартості виробництва як молока, так і молокопродуктів, витрати на електроенергію в середньому становлять 7%, зрозуміло, що це не може не впливати на собівартість.
Є і зовнішні причини скорочення нашого експорту. В Європі подешевшав газ, який на сьогодні коштує 800 євро/тис. куб. м. Приблизно таку ж суму (32 тис грн) платять і наші підприємства. Крім того, в ЄС почала знижуватися ціна на молоко сировину, погіршуючи конкурентні умови для українських молочних товарів. При цьому, як і раніше, європейські молочники отримують від держави підтримку у виробництві молока та просуванні експорту, чого не мають наші вітчизняні виробники.
Тому наше основне завдання на наступний рік — все ж таки достукатися до держави і добитися розуміння того, що молочне виробництво для розвитку та утримання позицій на міжнародному ринку потребує державної підтримки.
На жаль, в державному бюджеті на 2023 рік такої підтримки не передбачено. Ініціативи СМПУ, що пропонувалися протягом року — заохочення здавання молока у промислову переробку, врегулювання поставок, боротьба з тіньовим сектором, впровадження заходів, які б впливали на собівартість виробництва і робили нашу продукцію і доступною, і конкурентною, залишилися без уваги і не знайшли відображення в бюджеті.
Поточна робота
Новий рік починається фактично з тих викликів, яким ми приділяли чимало уваги минулого року — це питання захисту нашого ринку від надмірного імпорту, збереження робочих місць та привернення уваги держави до проблем галузі.
Не зникли проблеми з логістикою експорту, особливо багато проблем з перетином кордону з Польщею. Транспорт з товаром стоїть у черзі на в’їзд до Польщі 2-3 тижні, а то й довше, при цьому черга на виїзд 10-12 годин. Порушуються умови контрактів, терміни збереження продукції. Не вирішуються старі бюрократичні проблеми і з’являються нові. Ми розглядаємо це як засіб захисту свого ринку нашими сусідами. Це та проблема, яку нам треба постійно тримати на контролі, і вона є тільки однією з цілої низки проблем, у вирішенні яких постійно бере участь СМПУ.
Спілка молочних підприємств України — це правовий інструмент для врегулювання відносин галузі з державою. Напрацьовуючи досвід та розширюючи зв’язки, ми відстоюємо інтереси не тільки переробників, але й всієї молочної галузі. Непростий минулий рік показав, що очікувати вирішення всіх питань тільки силами Спілки нереалістично. Попри весь досвід та напрацювання, СМПУ має дуже обмежений бюджет та кадровий склад. Тому для нас важлива і цінна підтримка самих учасників Спілки, які розуміють, що у наших спільних інтересах використовувати ті додаткові можливості, які мають компанії, що входять до складу СМПУ: надання консультацій з фінансово-економічних, технологічних та юридичних питань.
Тому ми формуємо робочі групи, в які входять також представники наших виробників. Ми спільно обговорюємо важливі для компаній питання, отримуємо зворотній зв’язок щодо тих чи інших інновацій чи законодавчих ініціатив, а також стосовно ініціатив з боку держави, які впливають на реальний бізнес.
Зараз працює дві групи. Одну з них очолює голова Спілки, Вадим Петрович Чагаровський. Група займається питанням відміни Закону “Про молоко та молокопродукти”, який дублює положення Закону “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”. Ми вважаємо, що окремий закон про молоко не потрібний. Подібного закону немає ніде у світі. Як немає і окремих законів про хліб чи ковбасу, чи якийсь інший харчовий продукт.
Друга робоча група, якою я займаюся разом з Леонідом Дмитровичем Тулушем, керівником нашого експертно-аналітичного відділу, займається виробленням спільної з виробниками молока позиції стосовно розвитку молочної галузі. Нещодавно Асоціація виробників молока запропонувала дорожню карту розвитку молочної галузі, в якій ми побачили дискримінацію інтересів переробки, і, разом із тим, зміщення акцентів у в бік інтересів виробників молока, хоча основне навантаження — забезпечення збуту виробникам сирого молока, переробку молока та реалізацію готової продукції — забезпечують саме переробники.
Група працює також над питаннями фінансування та просування програм пов’язаних з молочною галуззю, правильним використанням закону про саморегулюючі громадські організації. Керуючись положеннями політики децентралізації і зменшення корупційного впливу, ми використовуємо американські та європейські практики, згідно з якими формування державної політики має бути передано асоціаціям, представникам галузі. Тобто, галузь повинна сама формувати правила і планувати заходи, які дадуть сталий розвиток галузі. А роль держави — дослухатися до думки спеціалістів галузі та оформлювати пропозиції та ініціативи у вигляді законів, постанов і регуляторних документів.
Партнери
СМПУ тісно співпрацює з іншими асоціаціями. Наприклад, минулого року разом з харчовими асоціаціями ми намагалися врегулювати на законодавчому рівні відносини постачальників харчової продукції з торговельними мережами. На жаль, можемо констатувати, що лоббі мереж поки що перемагає: питання “заговорюється”, рішення відтерміновуються під різними приводами, а наші пропозиції, вибудовані на основі європейських практик та директив, ігноруються. На мою думку, врегулювання цієї проблеми — це як раз той випадок, коли держава повинна виступити арбітром і запропонувати такі правила, які б не заважали діяльності жодного суб’єкта в цьому ланцюгу. Поки що безправність постачальників зберігається, і в умовах росту імпорту без вирішення цього питання 2023 рік буде непростим для виробників молокопродуктів.
У своїй діяльності ми спираємося і на депутатські групи, у першу чергу це група “За розвиток молочної галузі”, куди входять більше 30 депутатів. Очолюють це об’єднання народні депутати України Андрій Богданець та Сергій Бунін.
В розробці стратегії і тактики деяких питань нам також допомагають експертні центри, наприклад аналітичне агентство Інфагро і Василь Вінтоняк, з яким ми тісно співпрацюємо.
Дякуємо Ірині Висоцькій, кординатору компонента “Молочний сектор, швейцарсько-української програми “Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України”” за співпрацю та взаєморозуміння.
СМПУ також зуміла налагодити конструктивні відносини з Асоціацією виробників молока, спілкування з якою раніше відбувалося у формі взаємних обвинувачень. В минулому році відносини стали більш цивілізованими, яснішим стало розуміння того, що обидва об’єднання представляють інтереси однієї галузі. До речі, цікавим є те, що минулого року до роботи СМПУ, об’єднання переробників, почали долучатися виробники молока. При Спілці було створено Комітет виробників молока, який вже зараз налічує близько 10 членів.
Стратегічні завдання
Своїм стратегічним завданням СМПУ вважає сприяння збільшенню виробництва молока та модернізацію переробних потужностей для збільшення виробництва молочних продуктів конкурентних на світових ринках. Ми сподіваємося, що зможемо досягти помітних результатів у цих питаннях, працюючи у рамках програми з відновлення економіки країни в частині, що стосується нової аграрної політики і молокопереробної галузі.
Ми будемо продовжувати займатися питаннями якості та безпечності молочної продукції, оновлюючи відповідні стандарти, будемо забезпечувати методичний супровід у сфері молокопереробки.
Значну увагу, як і раніше, приділятимемо законодавчій діяльності, здійснюючи експертний супровід законодавчих ініціатив, що стосуються галузі. Будемо пропонувати зміни до нормативно-правових актів для покращення кредитного забезпечення молокопереробних підприємств, зокрема, шляхом удосконалення програми доступного кредитування «5-7-9». У нас також є пропозиції стосовно реформування процедур публічних закупівель з метою «відсікання» від участі в них недобросовісних постачальників. Плануємо працювати над реалізацією програми «Шкільне молоко».
Особливу увагу СМПУ збирається приділити удосконаленню законодавства щодо державної підтримки розвитку молочної галузі. Будемо просувати розроблений за участі СМПУ проект Закону України No7072 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва», а також окремі норми, закладені у цей Закон.
Ми також не полишимо боротьбу за врегулювання взаємовідносин з торговельними мережами і будемо наполягати на вирішенні цієї проблеми на законодавчому рівні.
СМПУ буде оперативно втручатися, коли ситуація потребуватиме захисту інтересів переробників молока, беручи участь у врегулюванні питань, пов’язаних з експортною логістикою та забезпеченням підприємств природним газом. Продовжимо забезпечувати учасників СМПУ аналітичними матеріалами, будемо проводити конференції та семінари. Співпрацюватимемо з міжнародними організаціями та проектами технічної допомоги і добиватимемося інтеграції СМПУ в міжнародні об’єднання переробників.
Ми — за конкуренцію, яка передбачає рівні умови. Тому ми маємо стати не просто конкурентами на європейському ринку. У нас є бажання і є необхідність стати частиною цього ринку, членами молочної спільноти ЄС.