Уряд вже розпочав підготовку анонсованого міністеркою економіки Юлією Свириденко «Плану України» – програми дій, яку фінансуватиме Єврокомісія протягом наступних чотирьох років. Завершити цю роботу потрібно до жовтня. До неї залучають і бізнес. Як це працює? Учасники робочих груп з уряду та приватного сектору розповіли Forbes перші деталі.
З Ukraine Recovery Conference у Лондоні уряд зміг привезти не лише слова підтримки, а й програму фінансової підтримки Ukraine Facility від Європейської комісії. За нею Україна може отримати €50 млрд у 2024–2027 роках.
«Програма покликана стимулювати розвиток економіки, а не просто фінансувати бюджетні витрати», – каже у коментарі Forbes перша віцепремʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.
Тож восени уряд має підготувати «План України» з ключовими діями та пріоритетами держави на найближчі чотири роки. Окрема частина роботи – проєкти від бізнесу, які розробляються у пʼяти секторальних групах.
Ключове завдання – проаналізувати, які сектори можуть стати локомотивом економічного розвитку та скільки реально інвестицій може бути залучено, додає Свириденко. «Ми хочемо зростати швидше, аніж середньорічні темпи ЄС (2–3%), тому завдання амбітне», – каже вона.
Як працюють секторальні групи від бізнесу
Наразі при Міністерстві економіки створено пʼять секторальних груп – аграрної промисловості, енергетичного сектору, ІТ та комунікацій, транспорту й логістика та промисловості (машинобудування, критичні матеріали). Ще пʼять планують створити до кінця серпня. До них увійде бізнес із галузей машинобудування, будівництва, фарми та медицини, культури та креативних індустрій, обробної промисловості.
Пропозиції від бізнесу стануть основою при визначенні стратегічних секторів економіки і будуть враховані у розділах, які стосуються реформ та освоєння інвестицій, каже Свириденко.
Від держави до цього процесу залучений заступник міністра економіки Олексій Соболев. Також залежно від групи – заступники профільних міністрів. Наприклад, у групі енергетичного сектору – заступник міністра енергетики, у групі аграрної промисловості – заступник міністра аграрної політики тощо.
Координують процес фахівці Київської школи економіки (KSE) та консалтингова компанія Deloitte. Також до секторальних груп можуть бути залучені представники Офісу президента (ОП).
До груп можуть доєднатися представники різних компаній і бізнес-асоціацій, обмежень немає, каже керівник стратегічних проєктів KSE Максим Федосеєнко, який допомагає у координації бізнесу. Щоб приєднатися до секторальної групи, треба заповнити форму.
До формування пропозицій щодо «Плану України» будуть залучені лише представники перших пʼяти груп, попереджає Федосеєнко. Але робота у групах буде продовжуватися і після цього, каже Свириденко. «Друга складова роботи з бізнесом – це розробка секторальних стратегій розвитку на 10 років, які будуть затверджені профільними міністерствами, – пояснює вона. – Об’єктивно не все можна втілити за чотири роки, але в нас є дуже амбітні та перспективні проєкти».
Як пройшла перша зустріч із бізнесом
Перша зустріч в межах секторальних груп пройшла 31 липня для сектору аграрної промисловості. На ній були присутні представники понад 50 галузевих асоціацій та приватного бізнесу, кажуть два учасники, які були присутні на зустрічі. Обидва відмовилися уточнити, про які саме компанії йдеться.
Серед бізнес-асоціацій були делегати від Української зернової асоціації, Союзу птахівників України, Спілки молочних підприємств України тощо. Від Міністерства економіки – заступниця міністра Надія Бігун, а від Міністерства аграрної політики – заступник міністра Маркіян Дмитрасевич. Також – фахівці KSE та Deloitte. Представники ОП не брали участі у зустрічі.
Про що йшлося? Понад годину підприємцям розповідали, як влаштований процес та як саме буде працювати група. «Зустріч була більш ознайомча, конкретних проєктів не обговорювали», – каже виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.
Детальнішу анкету з конкретними критеріями майбутніх проєктів мають надіслати бізнесу до наступної зустрічі, каже Федосеєнко із KSE. «Будуть запропоновані межі, як саме хочемо ухвалювати ці пропозиції, а далі вже розпочнеться процес прийняття та опрацювання», – додає Дмитрасевич з Мінагро.
Головний критерій – ініціатива від бізнесу повинна бути реалістична та мати економічний ефект для держави, каже Федосеєнко. Пріоритет надаватиметься великим проєктам від $1 млн, зазначає він.
Поки немає чіткої відповіді, у якому вигляді проєкти увійдуть до «Плану України», ймовірно, це буде на рівні розбудови секторів, каже Соболев. Наприклад, у межах визначеної суми на програму переробки фінансуватимуться окремі проєкти за цим напрямом, пояснює він. Ще одне завдання для бізнесу під час роботи у групах – розробити пропозиції реформ для профільних міністерств, додає Свириденко.
Групи будуть проходити кожні два тижні. Наступна секторальна група з енергетики має відбутися в середині серпня.