Вторгнення російських загарбників в Україну змінило все. Починаючи з 24 лютого наші міста зазнають нищівних бомбардувань та обстрілів, більше 4 мільйонів громадян виїхали за межі країни, близько 10 мільйонів були вимушені покинути домівки та переїхати у більш безпечні області.
Для молочної галузі перші дні теж стали шоком: закрили свої молокопереробні заводи кілька міжнародних компаній, було порушено напрацьовані логістичні схеми доставки молока-сировини, аграрні підприємства не мали куди доставляти сире молоко. Аграрії на ходу змінювали маршрути, молоко доставляли туди, куди дозволяла ситуація, багато сировини віддавали просто безкоштовно. Ті заводи, що мали змогу працювати, приймали молоко у переробку, віддавали свою продукцію Збройним силам України, доставляли в міста як гуманітарну допомогу населенню, налагоджували постачання сировини на свої виробничі потужності і доставку готової продукції в торгові заклади, а також змінювали асортимент своєї продукції на той, що зараз найбільш затребуваний: масло, сир, сухе молоко, молоко тривалого зберігання.
Виробники молока, у свою чергу, пристосовувалися до обставин: шукали надійних покупців і безпечні маршрути збуту, змінювали раціони годування корів та зменшували кількість доїнь для того, щоб зменшити надої в умовах попиту, що спочатку помітно скоротився.
Поступово ситуація налагоджувалася, хоча, на жаль, на тимчасово окупованих територіях та у прифронтових зонах і виробництво молока, і переробка опинилися у дуже складному становищі.
Оцінка перспектив виробництва молока в Україні складна не тільки через невизначеність можливостей господарств та переробних заводів на територіях, де досі ведуться бойові дії. Є ціла низка інших чинників, які негативно впливають на виробництво молока-сировини. Як уже згадувалося, у деяких областях, маючи проблеми з логістикою (збут, доставка кормів, ветпрепаратів тощо), аграрні підприємства свідомо вживають заходів для зниження продуктивності корів.
Крім того, втрата внаслідок бойових дій частини виробничих потужностей переробки призводить до скорочення наявного поголів‘я корів. Переважно це стосується індустріального сектору виробництва молока, але і в приватному секторі тренд на зниження поголів’я продовжується. Відповідно, зменшується обсяг виробництва молока.
Враховуючи наведені фактори впливу, СМПУ припускає, що у 2022 році продуктивність корів внаслідок погіршення раціону знизиться приблизно на 10% від загальноукраїнського показника. Відбудеться також деяке скорочення поголів‘я у постраждалих від бойових дій областях, де було втрачено частину переробних потужностей. У цих областях прогнозуються втрати обсягів молока-сировини через порушення логістичних ланцюгів.
Слід зазначити, що в регіонах, які знаходяться в тимчасовій окупації – Херсонська, Миколаївська, Південна частина Запорізької області – обсяги виробництва молока і раніше не були значними, це враховано у прогнозних розрахунках, зроблених Спілкою молочних підприємств України і представлених в таблиці:

З огляду на ситуацію станом на 1 квітня, СМПУ вважає, що обсяги виробництва молока-сировини в Україні у 2022 році загалом можуть знизитись на 14-15% проти рівня 2021 року, причому в індустріальному секторі на 15-17%, а у приватному на 13-15 %.
Малоймовірно, що за наявного розвитку воєнної ситуації зниження обсягів виробництва молока-сировини перевищить 17%, а таке зниження не призведе до критичного скорочення пропозиції молочних продуктів на внутрішньому ринку, оскільки частка скорочення споживання, обумовлена міграційним фактором, становить 18-20%.
З урахуванням всіх зазначених факторів, за прогнозами СМПУ у 2022 році обсяг виробництва молока-сировини в розрахунку на душу населення зросте до 229 кг порівняно з 212 кг і це робить недоцільним імпорт молокопродуктів.
Спілка молочних підприємств України