Харчова промисловість, яка є відповідальною за продовольчу безпеку країни, безпечність та якість продуктів харчування, заслуговує на значно більшу увагу держави.
На цьому наголошували учасники урочистих зборів, організованих Спілкою молочних підприємств України до Дня працівників харчової промисловості.
Привітати працівників галузі, поговорити про її нагальні проблеми та шляхи їх вирішення прийшли Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька,народні депутати України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський, Голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Андрій Богданець та інші.
Відкриваючи захід, голова Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» Вадим Чагаровський зауважив, що у харчовій галузі, до якої входить більше двох тисяч підприємств країни, накопичилося багато проблем, які роками не вирішувалися. Тож нині маємо зростання обсягів імпорту продовольства, відсутність системної підтримки експорту, контрабанду і фальсифікат.
«Відбувається системне зростання цін на сільськогосподарську сировину сировини, причому в деяких галузях воно не ринкове, а спекулятивне: це стосується, передусім, молочних та м’ясних продуктів. Є значні проблеми з реалізацією продукції, а умови співпраці з торгівельними мережами поставили галузь на межу виживання.
Ми не можемо конкурувати із сучасними європейськими підприємствами, які мають дотації та підтримку від керівництва своїх країн. Тому нам би хотілося мати від держави розуміння подальшого розвитку харчової галузі, – зазначив Вадим Чагаровський.
Він також висловив сподівання, що з відновленням роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України проблеми підприємств харчової промисловості будуть не лише почутими, а й почнуть поступово вирішуватися.
У свою чергу, керівник профільного Міністерства Роман Лещенко наголосив: вони готові до співпраці та відстоювання інтересів аграріїв на усіх рівнях. За його словами, переробники сьогодні знаходяться у кабальних умовах Аналітика цін на продукти харчування шокує, особливо коли створюються штучні перешкоди і робиться націнка. Але Міністерство працює над забезпеченням підтримки вітчизняних виробників на законодавчому рівні та має амбітні плани.
«Наша ціль – у 2022 році прийняти Закон про внутрішню торгівлю – чого б нам це не вартувало. Польща і Німеччина навели ж порядок у цьому питанні. Якщо ми цього не зробимо, буде вічне замкнене коло.
Світова організація торгівлі, асоціація з Європейським союзом – це все чудово. Але є розширений інструментарій захисту ринку і роботи з власним товаровиробником. Міністерство аграрної політики ваш лобіст, який вас підтримує. Вся наша команда націлена на результат» – зазначив Роман Лещенко.
Також він повідомив, що разом з Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Міністерство відпрацьовує додаткові пропозиції до розширення державної підтримки сільгоспвиробникам на рівні не менше 1% аграрного ВВП, це — близько 8,5 мільярдів гривень на рік замість обіцяних 4,6 мільярдів.
А голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька повідомила, що вони активно працюють над освоєнням нових ринків збуту: так за останній час для українських молочних продуктів і молока відкрилися Ліван, Японія, Аргентина, Лівія, Кувейт, Туреччина.
Також вона закликала присутніх до спільного відстоювання власних інтересів та об’єднанні зусиль у боротьбі із фальсифікатом, щоб зробити вітчизняний ринок якісним та безпечним.
За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, влада повинна мати чітке розуміння того, що є виробники сировини, а є її переробники. І якщо переробникам не буде надаватися державна підтримка, а буде системне перешкоджання їхній діяльності, то країна так і залишиться сировинним придатком Європи.
Як зауважив Голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Андрій Богданець, думку про те, що Україна – сировинна держава, потрібно докорінно змінювати.
«Ми мусимо давати дотації людям, які хочуть робити переробку, глибинну переробку і підтримувати тих, хто приносить дохід державі та створює нові робочі місця.
Для нас важливо чути думку самого бізнесу, як вони бачать вирішення цього питання – можливо, є певний механізм, який треба впроваджувати в закон, аби їм було комфортніше працювати», – додав він.
Кризу і трансформацію переживають зараз переробні галузі усіх країн світу. Під час виступів представники галузевих асоціацій були єдині у думці про те, що і влада, і аграрії мають разом знайти ті можливості, які є в країні і використати їх у повній мірі, для того щоб наші переробники не стали тотальними аутсайдерами глобального ринку.