Леонід Тулуш, керівник експертно-аналітичної служби СМПУ
В наявних умовах питання державного регулювання економіки АПК в цілому та її молокопродуктового підкомлексу набувають особливої ваги. З початком повномасштабної російської військової агресії відбулись кардинальні зміни моделі державного регулювання розвитку молочної галузі в Україні.
Відбулись суттєві зміни на світовому ринку молока та молокопродуктів, які також мали вплив на розвиток молочної галузі в Україні.
З доповіддю про державне регулювання молокопродуктового підкомплексу АПК в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України виступив на Всеукраїнській конференції Молочний бізнес-2022.
В Україні майже двадцять років поспіль застосовувався досить дієвий механізм підтримки розвитку молочної галузі – режим ПДВ-акумуляції (а до середини десятих років – ще й ПДВ-дотування).
На жаль, в угоду експортноорінтованим галузям АПК від нього довелось відмовитись і з 2017 року держава намагається знайти більш-менш адекватну його заміну. За останні роки спробували і режим квазі-акумуляції ПДВ, і бюджетні дотації за утримання корів та за вирощування ВРХ тощо.
Проте, на тлі практично щорічної зміни інструментарію, обсяги державної підтримки молочної галузі за останні роки знизились на порядок. Це відповідним чином позначилось як на «розвитку» молочного скотарства, так і на стані молокопереробної галузі.
Сучасному стану молочної галузі України притаманна низка проблем, які суттєво знижують конкурентоспроможність молокопродуктів вітчизняного виробництва та формують потенційні загрози для продовольчої безпеки країни за даним видом продуктів харчування.
Режими воєнного стану та повоєнної відбудови економіки України вимагають зміни методології державного регулювання розвитку молочної галузі в Україні. Очевидно, що «довоєнний» інструментарій вже не відповідає вимогам часу – натомість контури нової моделі поки не сформовано навіть у першому наближенні.
Отже, ключові питання державного регулювання молокопродуктового підкомплексу АПК України:
- врегулювання питання взаємовідносин з торговими мережами – зокрема, в частині своєчасності розрахунків з постачальниками молочної продукції;
- забезпечення молокопереробних підприємств доступними кредитними ресурсами;
- врегулювання питання із фальсифікатом, із сірими схемами виробництва та реалізації молочних продуктів;
- стимулювання розвитку молочного скотарства, підвищення якості та забезпечення цінової доступності молоко-сировини за рахунок державної фінансової підтримки;
- сприяння збільшенню обсягів реалізації молокопродуктів, зокрема, експортних поставок, виходи на нові ринки збуту, покращення експортної логістики, держзамовлення;
- сприяння підвищенню конкурентоспроможності молокопродуктів вітчизняного виробництва;
- захист вітчизняних товаровиробників від імпорту.
Законодавчі рішення, що приймаються для регулювання діяльності молочної галузі, в тому числі в сфері оподаткування, не завжди повністю враховують особливості складного ланцюга виробництва молока, його переробки та збуту молочної продукції через торговельні мережі.
Принагідно навів кілька прикладів, коли Спілка молочних підприємств України, з огляду на негативні наслідки прийняття таких рішень, була змушена втручатися і добиватися змін. Так було, наприклад, з рішенням знизити ПДВ до 14% тільки в одній ланці ланцюга, що призвело до збитків переробників. Є й інші приклади.
Так, перед самим початком війни СМПУ розробила Законопроект «Про внесення змін до Закону «Про державну підтримку розвитку сільського господарства» щодо державної підтримки розвитку молочної галузі» №7072. Проте, зі зрозумілих причин його розгляд і прийняття було відкладено.
СМПУ має продовжувати брати участь у підготовці всіх законодавчих ініціатив, які так чи інакше стосуються молочної галузі. Залучення фахівців СМПУ на стадії розробки законопроектів сприятиме врахуванню позиції переробників і убезпечить галузь від негативних наслідків непродуманих рішень.