Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України
Внутрішня торгівля
До війни 70% молочних продуктів в Україні продавалося через торговельні мережі. З початком бойових дій на багатьох територіях вони були вимушені призупинити роботу. Мережеві розподільчі центри та магазини були зруйновані та розграбовані. Торговельні мережі суттєво постраждали.
Відбулося масове переміщення споживачів із центральних та східних в західні області країни, тому в центрі і на сході торговельні мережі почали закривати магазини через обмежене споживання і порушену доставку харчових продуктів.
Через два з половиною місяці війни діяльність мереж почала відновлюватися, але проблеми, які існували в стосунках між постачальниками і торгівлею до війни, залишилися і зараз. Це невиконання мережами зобов‘язань по термінах платежів. Така ситуація вимиває обігові кошти виробників харчової продукції і, відповідно, негативно впливає на їх фінансовий стан.
Щоб зберегти молочну галузь, необхідно вже зараз, незважаючи на війну, повертатися до завершення роботи над проектом закону про торгівлю. Цей законопроект, який готувався в довоєнний період і супроводжувався бурхливими дискусіями, вже був доведений до фінальної версії, яка містила положення, стосовно яких переробники та торгівля дійшли певних компромісів. Але війна завадила завершенню роботи. Потрібно повернутися до цього питання, щоб убезпечити харчову галузь України від того негативу, який вносило у відносини переробників та мереж абсолютне домінування мереж у відносинах з постачальниками.
До ускладнення і без того непростих відносин постачальників харчових продуктів і торгівлі призводять і деякі податкові новації. У березні Верховна Рада прийняла законопроект стосовно добровільного переходу на спрощене оподаткування – 2% відсоток з обігу. З 1 травня перша мережа, Сільпо, перейшла на цю спрощену систему. А у переробних підприємств, в тому числі і молочної галузі, переходити на спрощену систему оподаткування сьогодні бажання немає. Моя особиста думка – спрощена система оподаткування може бути ефективною тільки в одному випадку: коли на неї переходять всі суб‘єкти господарювання. Тоді це дійсно підтримка економіки. А перехід окремих суб‘єктів господарювання позитиву не дасть, а навпаки, призведе до низки негативних явищ.
Імпорт
Зважаючи на складну економічну ситуацію, зараз ввезення в Україну дешевого молочного імпорту недоречне, це підриває економіку галузі. Під час війни для збереження молочної галузі повинні бути задіяні заходи державного протекціонізму, тому в переліку товарів критичного імпорту не повинно бути молочних продуктів. Наша молочна галузь сама спроможна забезпечити український внутрішній ринок, причому якісними молочними продуктами. Тому Спілкою молочних підприємств України було подано до Уряду обґрунтування і розрахунки щодо регулювання молочного імпорту, і у травні низку товарних позицій молочних продуктів (крім сирів та товарів дитячого молочного харчування) з переліку критичного імпорту було вилучено, а саме – було вилучено молоко та вершки незгущені, масло вершкове та інші молочні жири, йогурти.
Висока ціна молокопродуктів в Європі поки що стримує імпорт молочних продуктів в Україну. Цим і повинна зараз скористатися українська молочна галузь, налагодивши випуск відповідного асортименту молочних продуктів, які повинні зайняти своє місце на поличках. При цьому вони мають примудритися зробити це при дефіциті обігових коштів і відсутності фінансування інвестиційних проектів.
Експорт
З припиненням діяльності морських портів український молочний експорт зупинився. До війни він здійснювався в країни MENA та Східної Азії через наші морські порти. Зараз це стало неможливо. Постійно відбуваються перемовини по транзитному проходженню вантажів з молочними продуктами через територію ЄС, щоб відвантажувати ці продукти в європейських портах. Треба віддати належне Держпродспоживслужбі – за достатньо короткий період були вирішені питання транзиту експорту.
У початковий період воєнних дій молокопереробні підприємства продовжували приймати молоко і це дало можливість уникнути вирізання корів. Разом із тим, логістичні ланцюги по доставці готової продукції в торговельні мережі було порушено і підприємства були вимушені відправляти продукцію – масло, сухе молоко, сири, суху сироватку – на склад. Зараз наші підприємства накопичили величезні запаси цієї продукції.
На жаль, сподівання на те, що ця продукція зможе бути реалізована за держзамовленням, не справдилися і запаси залишаються великими, відповідно, кошти – замороженими. А це означає, що молокопереробні підприємства потерпають від нестачі обігових коштів.
Держзамовлення не спрацювало, закуплено було мізерні обсяги. До того ж вимоги, які при цьому висувалися, були такими, що їх неможливо було виконати. Наприклад, сухе молоко потрібно було постачати в пакетах по 1 кг, а галузь в такій упаковці у нас ніколи сухе молоко не робила і обладнання відповідного ніхто не мав. Швидко вирішити цю проблему було неможливо, бо таке обладнання замовляється спеціально і виготовляється довго. Крім того, проблеми були і в оплаті за це обладнання валютою.
Що стосується запасів і експорту, то раніше через наші українські порти відправлялися в основному не молочні, а молоковмісні продукти. Підприємства, які виробляли ці продукти, теж зупинили виробництво. Якщо раніше вони могли за рахунок експорту частково вирішувати свої фінансові питання, то тепер вони цього робити не можуть, експорт зупинився.
Я вважаю, що тут як раз необхідна підтримка держави. Для експорту запаси сьогодні є. Це вершкове масло, сухе молоко, суха сироватка. В Європу ці продукти постачати неможливо, бо необхідно пройти відповідну перевірку Єврокомісії, отримати дозвіл. В умовах військового стану ніхто з європейських спеціалістів сюди приїжджати не буде, а тих сил, які є в Україні, для того щоб проводити ці перевірки згідно технічних регламентів ЄС недостатньо, і крім того це дуже довга процедура. Тут потрібна допомога держави по спрощенню процедури, по отриманню дозволу на експорт згаданих молочних продуктів – масла, сухого молока, сухої сироватки. До цієї роботи необхідно підключати і Європейську молочну асоціацію. Це те, чим ми у Спілці зараз займаємося. Хочемо домовитися про спрощення процедур, про допомогу в цьому питанні з боку Європи.
Треба віддати належне Міністерству аграрної політики, яке в період, коли через мобілізацію виїзд за кордон чоловікам був заборонений, зробили виняток для водіїв, які доставляли продукцію на експорт. Це питання було вирішено достатньо оперативно.
У нас в країні є Офіс з просування експорту, є в посольствах відповідні спеціалісти, які повинні цим займатися. Сьогодні трейдери бояться робити передплату і це теж затримує відвантаження продукції. Думаю, в таких випадках саме держава могла б надавати свої гарантії.
У цьому році ми не можемо очікувати експорту на рівні минулого року. Проте зараз, коли існують великі запаси, підкреслюю, якісної молочної продукції, держава могла б допомогти підприємствам в експорті. Більшість підприємств, які виробляли ці біржові продукти, це ті підприємства, які провели модернізацію та закуповували сировину якості, яка відповідає вимогам ЄС.
Ми повинні зберегти нашу молочна галузь, яка в довоєнні часи займала провідне місце серед харчових галузей і давала роботу 60 тисячам наших громадян. З допомогою держави ми можемо добитися того, щоб у післявоєнний час молочна галузь стала локомотивом аграрного сектору.