Практика тривалих затримок платежів або навіть неплатежів торговельних мереж постачальникам існує не перший рік. В довоєнний період постачальники робили спроби врегулювати це питання. Об’єднавши зусилля з 12 іншими об’єднаннями та асоціаціями харчової галузі, СМПУ долучилася до консультаційних обговорень з розробки «Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту від недобросовісної конкуренції» №6068-3, тому що вважає, що він містить низку суттєвих переваг перед іншими, альтернативними законопроектами, кількість яких з моменту реєстрації першого документу на цю тему зростала попри прийняті регламентом процедури. В законопроекті № 6068-3 враховано досвід постачальників харчової продукції та досвід вирішення цієї проблеми в ЄС.
17 лютого 27 асоціацій підписали Меморандум про узгодження спільної позиції стосовно законопроектів, що стосуються врегулювання взаємовідносин торговельних мереж і постачальників. Це відбулося на круглому столі, організованому Торгово-промисловою палатою України.
А 24 лютого почалася війна…
Довести справу до кінця не вдалося. Питання взаємовідносин постачальників з мережами до цього часу не вирішено. Воно тільки стало гострішим, тому що до проблем мирного часу додалися проблеми, викликані воєнними діями – порушена логістика, нестача пального, розбомблені або пошкоджені дистриб’юторські центри і магазини. Проблеми також і у молокозаводів, які ціною великих зусиль та самовідданості своїх працівників утримують галузь на плаву – налагоджують логістику, випускають продукцію, надають гуманітарну допомогу, зберігають робочі місця і платять податки. Але на даний момент сукупний борг мереж тільки молокозаводам СМПУ вже перевищив позначку 3 мільярди гривень.
Зараз і торговельні мережі, і їх постачальники знаходяться у складному становищі. Якщо збанкрутує якась мережа, може виникнути загроза закриття постачальників, а фактично і всіх, задіяних у ланцюзі забезпечення продовольчої безпеки.
Тому СМПУ знову наголошує: Уряд невідкладно повинен створити такий механізм державних гарантій, який дасть можливість підприємствам харчової промисловості вчасно отримувати оплату від торговельних мереж. Це потрібно для стабілізації роботи підприємств, для зміцнення продовольчої безпеки країни.