— Перше. В Україні відсутнє якісне сире молоко в достатній кількості за нормальними цінами, яке б конкурувало з європейським. Простимулюють його виробництво прямі державні дотації на літр зданого молока від населення та грошова підтримка велико товарного виробництва молока.
Друге. Держава мусить допомогти переробникам врегулювати розрахунки торговельних мереж за молочну продукцію. Підприємствам дуже шкодить протермінована дебіторська заборгованість, яка перевищує всі розумні межі. Коли строк реалізації молока — 21 день, а кошти за нього платять раз у 70 днів, за сир по договору — 90 днів, а платять раз у 120 днів, це вимиває оборотні кошти переробників. Ми змушені брати кредити, сплачувати відсотки і не можемо вийти на нормальну рентабельність. В нинішніх умовах ми радіємо, коли загальна рентабельність досягає 5%. Але з деякими мережами у нас від’ємна рентабельність роботи. Якщо держава насмілиться на відверту розмову з рітейлом, прийме закон і врегулює наші стосунки з мережами, переробні підприємства отримають обігові кошти, які зможуть спрямувати на покращення виробничих потужностей і припинити торгуватися з виробниками молока за знижки.