Аналіз динаміки цін на біржові молочні продукти фіксує стрімке їх падіння з початку осені. Причому спадний тренд фіксується у всіх ключових регіонах – ЄС, США, Океанії.
На це звертають увагу аналітики Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
Водночас в Євросоюзі продукція накопичується на складах – наразі фіксуються найбільші обсяги масла за останні декілька років. Європейські торговельні мережі, наприклад Lidl, вже зменшили роздрібні ціни на фасоване масло в межах 10%.
Експерти передбачають, що напередодні Нового року надлишки масла з Європи можуть спрямувати на український ринок зі значним дисконтом. Це своєю чергою поставить вітчизняні підприємства в неконкурентні умови, що негативно позначиться на всій галузі.
«США цього року стали постачати на зовнішні ринки більше молочки – причому рівень цін на масло у США суттєво нижчий за європейський. ЄС цього року наростив обсяги виробництва масла (з огляду на стрімке зростання цін на цей продукт у 2024 році), натомість обсяги експорту масла з ЄС знизились, а імпорту – зросли. Відповідно, наявна динаміка компонентів балансу масла зумовила суттєве – майже 20-відсоткове зниження цін на масло в ЄС у вересні – на початку жовтня», – пояснив БізнсЦензору керівник експертно-аналітичної служби СМПУ Леонід Тулуш.
Він звертає увагу, що у ЄС на складах молокопереробних підприємств накопичилися найбільші за останні роки обсяги масла. В СМПУ не виключають, що у найближчі місяці активізуються поставки масла з ЄС до України.
«Вони ж не можуть чекати умовні півроку, коли настане ціновий розворот. І поки незрозуміло, коли це відбудеться. Ніхто не дасть гарантію, що через місяць ціна на масло почне знову зростати. А зараз вона -20% проти серпневих значень. Поки що це стосується тільки масла. Але якщо ця “цінова епідемія” зачепить і сири, то це буде суттєвою проблемою, оскільки й так майже половина сирів в Україні мають імпортне походження. Європейські виробники – насамперед, Голландія та Польща – будуть намагатись збути свою продукцію в Україні за демпінговими цінами», – наголошує Тулуш.
Експерт звертає увагу, що на європейському ринку сировини з початку 2025 року трималася стабільна ціна, що не характерно для даного регіону. Поступово йти вниз вона почала в серпні, а вже наприкінці вересня найбільший молочний кооператив Європи FrieslandCampina знизив закупівельні ціни на жовтень майже на 3 євро. Водночас зниження закупівельних цін FrieslandCampina відбувається вже третій місяць поспіль – як наслідок, ціна на жовтень майже на 7% нижче ціни липня.
«В Україні у І-му півріччі цього року ціна знижувалась – на тлі перегрітого рівня цін у грудні-листопаді минулого року. Причому зниження цін на молоко-сировину навесні є традиційним і фіксується практично щороку. У червні фіксувалась найнижча ціна, а з липня вона почала зростати – поточна ціна на 9% перевищує рівень червня. Отже, вітчизняні та світові цінові тренди у ІІІ-му кварталі були різноспрямованими», – зазначив керівник експертно-аналітичної служби СМПУ.
Серед причин: зростання молоко-сировини в Україні у липні-серпні доречно згадати девальвацію гривні щодо євро та зростання цін на масло в ЄС. Ці фактори сформували економічне підґрунтя для зростання цін, оскільки поставки масла до ЄС отримали додаткову привабливість.
«З огляду на це, окремі оператори ринку у липні почали збільшувати обсяги закупок молоко-сировини (насамперед жирів) шляхом пропонування виробникам молока вищого рівня ціни, що компенсувалось за рахунок експортних поставок масла/СЗМ до ЄС. Оскільки інші молокопереробні підприємства намагались утримувати наявну сировинну базу, новий рівень цін екстраполювався на весь ринок. У вересні стало зрозуміло, що схема з експортом масла до ЄС втратила свою актуальність, проте спрацював сезонний чинник – переконаність у тому, що ціна сирого молока восени завжди зростає. Проте, цього року така закономірність не працює – з огляду на наявну кон’юнктуру ринку молоко-сировини та молокопродуктів у світі загалом та, зокрема, в ЄС», – пояснив Леонід Тулуш.
У світі є декілька «молочних центрів», які формують тренди на ринку молокопродуктів – крім ЄС, це Океанія (насамперед, Нова Зеландія), США, а також країни Меркосур – це економічний союз держав у Південній Америці. За словами експерта, ціни на молочну сировину у Новій Зеландії та країнах Південної Америки традиційно низькі – у межах близько 0,4 євро за кг, а останніми місяцями вони ще й знижуються. У США цього року ціни на молоко-сировину теж суттєво знижуються (з понад 0,50 за євро кг на початку року до 0,39 євро за кг у липні-серпні – зниження майже на чверть).
Як наслідок низьких цін на молоко-сировину, ціни на молокопродукти у США, Океанії та країнах Меркосур суттєво нижчі за їх рівень у ЄС (навіть з урахуванням падіння у вересні) та Україні. Зокрема, поточна ціна масла в США складає нижче 3,3 тис. євро, що у 1,75 раза нижче європейського показника.
«Учасники вітчизняного ринку молока та молокопродуктів повинні врахувати наявні світові тренди. Насамперед необхідно відреагувати на сигнали ринку ЄС, де з кінця серпня активно знижуються ціни на масло, сухе молоко, а з початку жовтня – і сири. Перераховані молокопродукти – це основні позиції українського експорту, частка яких у загальних обсягах експорту молокопродуктів у вересні сягнула 80%», – звертає увагу Леонід Тулуш.
Специфіка функціонування молочного ринку – зокрема й вітчизняного – передбачає наявність значних обсягів експорту (у країнах із розвиненою молочною галуззю частка ескорту перевищує третину загального обсягу виробництва молокопродуктів). Якщо наразі не буде можливості експортувати з України до 20% обсягів молокопереробки, відповідна продукція піде на склад. Однак цей процес не може тривати довго, оскільки передбачає заморожування капіталу молокопереробних підприємств та зниження їх фінансової стійкості. Якщо й після цього не сформуються умови для функціонування належної економіки молокопереробки, молочні переробні підприємства будуть, як мінімум, зменшувати обсяги закупівлі сировини, що є не припустимим як для самих заводів (можлива втрата сировинної бази), так і, насамперед, для виробників молока.
Існує загроза, що вже найближчим часом або мережі почнуть імпортувати значні обсяги фасованого масла за «привабливими» європейськими цінами, або окремі виробники будуть змушені для вирішення своїх потреб у молочному жирі завезти сировину (масло-моноліт) із-за кордону і наявність 7% ввізного мита не буде для цього суттєвою перешкодою.
«Якщо внутрішній ринок проігнорує світові та європейські сигнали то українська молочна продукція може виявитися неконкурентною. При цьому йдеться не лише про експортні позиції – сухе молоко, масло, молочний жир, сири, сироватку, казеїн. Адже у вересні масло/молочні жири, сухе молоко (СЗМ) до Європи й так не постачалися – як з огляду на вичерпання квот, так і через зміну цінової ситуації. Наразі важливе завдання – не втратити традиційні ринки збуту, які напрацьовувались десятиліттями зокрема через географічне положення України та смакові уподобання країн колишнього СРСР», – наголосив Леонід Тулуш.
«Відповідно, наявний станом на кінець вересня рівень ціни вже не відповідає ринковим реаліям. Адже у серпні ціна сирого молока в Україні – перерахована в євро за курсом НБУ та за європейським базисом поставки – перевищувала 0,42 євро/кг, а у вересні наблизилась до 0,43 євро/кг. Натомість, у червні-липні відповідна ціна не перевищувала 0,40 євро/кг.
За нашими розрахунками, для збереження конкурентоспроможності вітчизняних молокопродуктів рівень ціни у IV кварталі не повинен перевищувати рівень цін червня-липня цього року», – резюмував Леонід Тулуш.