Вадим Чагаровський, Голова Спілки молочних підприємств України
Молочна галузь, як і вся економіка України, проходить через серйозні випробування. Скорочується постачання сировини, через міграційні процеси зменшилася кількість споживачів, логістичні проблеми частково вирішені, але експортна логістика залишається складною. Частина молочнотоварних ферм і переробних підприємств опинилися на окупованій території…
Але ми маємо думати про майбутнє, про те, як ми будемо відновлювати роботу галузі, нарощувати виробництво молока, забезпечувати його переробку, робити наші молочні продукти конкурентоспроможними, затребуваними на міжнародному ринку та доступними для наших українських споживачів.
Загальновідомо, що підприємства, які переробляють значні обсяги молока, можуть забезпечити нижчу собівартість і, відповідно, отримати конкурентні переваги. Таким шляхом пішли наші найближчі сусіди, поляки. Зараз, коли ми стаємо ближче до Європи, маємо подумати як нам змагатися з великими високотехнологічними польськими (і не тільки), підприємствами. Візьмемо для прикладу Нідерланди. Там на рік виробляється 14 млн т молока, з яких 12.5 млн йде у переробку 56 підприємствами. Для порівняння — у нас у переробку надходить приблизно 2.8 млн т, які забирають зараз приблизно 112 заводів різної потужності.
Наш шлях — укрупнення переробних потужностей, введення нових технологічних ліній. Тільки так ми зможемо здобути шанс витримати конкуренцію і вивести нашу молочну галузь на новий, сучасний рівень.
Важливу роль у підготовці такого “галузевого укрупнення потужностей” відіграє наявність сучасних, оновлених будівельних нормативів, які враховують європейські правила будівництва підприємств харчової промисловості. У нас з 2006 року діють і не оновлювалися відомчі “ВНТП-АПК-24.06 Підприємства з переробки молока”, застарілими є й різні ДБН (державні будівельні норми), де закладено вимоги до технологій будівництва, які вже давно —не використовуються, оскільки з’явилися новіші, сучасні. Не враховано європейські вимоги до приміщень, в яких розташовується потім технологічне обладнання, не передбачено взагалі ніяких вимог щодо інфраструктури заводу і його території, складів тощо. При цьому діючі у нас давні нормативи “є обов’язковими для фізичних і юридичних осіб – суб’єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності”. Це створює непотрібні складнощі в процесі будівництва та введення в дію нових потужностей, при цьому залишаються не врахованими сучасні вимоги до нових харчових підприємств, зокрема молокозаводів.
Спілка молочних підприємств України, плануючи розвиток галузі у післявоєнний період, опрацювала цілу низку європейських регуляторних документів, врахувала досвід будівництва Білоцерківського молочного комбінату, який було спроектовано і запущено з урахуванням європейських вимог, і в цьому році готує до випуску посібник «Проектування та технічне забезпечення підприємств молочної галузі відповідно гігієнічним вимогам».
Це наш внесок у підготовку до відродження і подальшого розвитку української молочної галузі, яка має стати сучасною і конкурентоздатною на світовому ринку.