Уявити життя сучасної людини без молока та молочних продуктів практично неможливо.
До складу молока в оптимально гармонійних поєднаннях входять білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вода, органічні кислоти, вітаміни, ферменти та інші незамінні компоненти для нормального харчування людини.
Академік І.П.Павлов, вивчаючи харчову цінність молока, прийшов до висновку, що: “Молоко – дивовижна їжа, яку подарувала людині природа.”
Давайте проаналізуємо, яке молоко найкорисніше.
Якщо поставити це питання споживачеві, то більшість, безперечно, відповість, що парне, тільки з-під корови. Сільське парне молоко дійсно має найбільшу користь. У ньому максимальна кількість вітамінів та мінеральних речовин, оптимальний баланс білків, жирів та вуглеводів, корисна мікрофлора. Парне молоко “з-під здорової корови” протягом бактерицидної фази залишається стерильним через вміст в ньому антибактеріальних речовин – лактеніну, лізоциму та деяких ферментів, що виробляються в коров’ячому вимені. Отож прихильники “натуральних” продуктів стверджуючи, що найкраще молоко – базарне, на доказ наводять корисні властивості парного молока. При цьому вони забувають сказати про дві дуже важливі речі.
По-перше, парне молоко корисним і стерильним залишається не більше двох годин після доїння, якщо його вчасно не охолодити. Після закінчення цього терміну в молоці починають активно розмножуватися бактерії, оскільки, з одного боку, молоко є поживним продуктом, а з іншого, це найкраще середовище для розмноження мікрофлори, патогенної в тому числі. В молоці мікроби почуваються вільно і розмножуються досить швидко. Так що про всю користь парного молока можете сміливо забути – вона не має до того, що ви купуєте на базарі, ніякого відношення!
По-друге, ви не можете бути впевнені в тому, що звичайний ринковий торговець дотримується всіх необхідних умов утримання тварин, правил доїння, санітарних норм зберігання молока та його транспортування. Пластикова пляшка невідомого походження, в яку налите молоко, і чиєсь чесне слово, що воно якісне і отримане від здорової корови, не можуть бути гарантією безпечності. Експертизи ринкового молока проводилися багато разів і завжди показували той самий результат: серйозні проблеми з мікробіологією. Показники вмісту мікробів та кишкової палички зашкалювали.
Тобто продукт, куплений на стихійному ринку, може бути потенційно небезпечним для вашого організму. Купуючи його з рук можна отримати проблеми зі здоров’ям.
Випливає однозначний висновок: молоко з базару в жодному разі не можна вживати у сирому вигляді, і тим більше, давати його дітям, тому що ризик багаторазово перевищує переваги такого сирого молока.
Якість харчового продукту починається з його безпечності. У всьому світі щорічно посилюються вимоги до продуктів харчування. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вирішальним чинником поширення інфекційних захворювань є їжа. Вживання сирого молока може стати каталізатором розвитку близько 200 різних хвороб. Профілактикою захворювань вважається промислова переробка молока. Суть її – зробити молоко безпечним і зберегти його користь.
Альтернативою сільському молоку на базарі є питне молоко в магазині. У ньому дотримані природні пропорції білків, вуглеводів та трохи знижено природній вміст жирів до оптимального для споживання.
Виробляти безпечний продукт на підприємфстві допомагають лабораторні дослідження, налагоджені технологічні процеси, дотримання санітарних норм та добірна сировина. Споживач може бути впевненим, що це таке ж молоко, яким його дала корова, лише з гарантією якості та без ризиків сирого продукту.
На підприємстві про кожну упаковку з виробленим молоком відомо все – від якого постачальника отримане сире молоко, які у нього якісні показники, коли саме і за якою технологічною схемою воно перероблене, детальний склад готового продукту і показники його безпечності. Тобто ланцюжок виробництва продукту на підприємстві абсолютно прозорий.
І чим вища якість сировини, яку приймає завод від постачальника, чим чистіше обладнання, чим сучасніші умови переробки, чим краща упаковка та умови зберігання – тим менше бактерій у готовому продукті. Отже і зберігатися це молоко може до 2 тижнів при температурі 4±2°С навіть після стандартної процедури пастеризації (t 87-90°С, тривалість 15-20 сек.).
Окрім пастеризації молока на деяких підприємствах широко застосовується така температурна обробка молока, як ультрапастеризація. Це нагрівання молока до температури 137-140 ° С з витримкою при цій температурі протягом 4 секунд.
Для виробництва ультрапастеризованого молока підходить сировина тільки екстра та вищого ґатунку. Висока температура дає можливість очистити молоко від усієї шкідливої мікрофлори (вегетативної та спорової), але оскільки теплова дія триває всього кілька секунд, корисні речовини молока залишаються без змін. Розлив молока в пакети відбувається в умовах промислової стерильності з дотриманням усіх запобіжних заходів. Тож бактерії не можуть потрапити до пакету (на відміну від бідона чи банки з базарним молоком). Упаковка ультрапастеризованого молока береже продукт від впливу ультрафіолетових променів і контакту з навколишнім середовищем.
Ультрапастеризоване молоко – це якісне натуральне молоко з усіма його корисними речовинами, вітамінами та мікроелементами, без сторонніх добавок та консервантів, надійно захищене сучасною упаковкою. Зберігається ультрапастеризоване молоко протягом 180 діб при температурі не вищій, ніж 25°С.
Відвантажують молоко питне з молокопереробних підприємств в торговельну мережу після ретельної перевірки його на показники безпечності.
Отже, питне молоко, вироблене на підприємствах, повністю готове до вживання і кип’ятити його не потрібно. Воно корисне і безпечне.