Попри те, що молочна та хлібопекарська галузі напряму забезпечують продовольчу безпеку країни, їхні підприємства підпадають під відключення електроенергії. Учасники ринку попереджають, що це може призвести до негативних наслідків – погіршення фінансового стану бізнесу та подорожчання продукції.
Починаючи з березня 2024 року російські війська здійснили шість масованих атак на українську енергетичну систему. Останній масштабний обстріл був 1 червня. Тоді влучання по енергоінфраструктурі зафіксували у п’яти областях.
Загалом з березня Україна втратила понад 9 ГВт потужностей. Найбільші пошкодження отримали теплові та гідроелектростанції. На тлі цього в енергосистемі виник дефіцит потужності, що призвело до обмежень енергоживлення промисловості та населення.
За прогнозами “Укренерго”, уникнути відключень не вдасться ні влітку, ні восени. А взимку, за найгіршими сценаріями, світла може не бути до 20 годин на добу.
Усе це негативно впливає на роботу промисловості. Зокрема, в галузях, де технологічний процес не повинен перериватися, а від його стабільності залежить продовольча безпека українців. Із великими викликами на сьогоднішній день зіткнулися молочна та хлібопекарська галузі.
“БізнесЦензор” опитав учасників ринку та розбирався, як бізнес долає “темряву”, чи вплинуть відключення на подорожчання хліба та молочних продуктів, а також якої підтримки підприємства очікують від держави.
Критичність інфраструктури
24 травня уряд ухвалив постанову про внесення змін до графіків відключень електроенергії, яка має забезпечити функціонування критичної інфраструктури. Зокрема, органи місцевої влади мають подати списки критично важливих підприємств, які матимуть пріоритетне енергоживлення. Документ у повну силу запрацює наприкінці червня, у тестовому режимі нові графіки запровадили 8 числа.
Учасники молочної та хлібопекарської галузей відзначають, що попри те, що від роботи їхніх підприємств напряму залежить продовольча безпека країни, у пріоритетний список на державному рівні вони поки що не входять. Є окремі рішення деяких обласних адміністрацій, але загалом галузі продовжують вимикати.
“Вочевидь, має бути ухвалено рішення на рівні уряду про те, що підприємства, які займаються забезпеченням продовольчої безпеки, мають бути віднесені до категорії, на яку б вимкнення не розповсюджувалися. Їсти ж усі мають, правильно?”, – зазначає Олександр Сліпчук, СЕO Групи Укрпродукт (бренди “Наш молочник”, Molendan, “Наш сирок”).
Коли відбуваються планові відключення, молокопереробні підприємства ще можуть постаратися заздалегідь призупинити технологічний процес, каже він, а трапляється, коли про вимкнення попереджають за пів години, чого замало для такої підготовки.
Молочне виробництво – технологічний процес, який не передбачає зупинок. Після того, як сировину заливають у ємності, її перероблюють, нагрівають, охолоджують. Сировина прямує по трубах і зрештою перероблюється на молоко та іншу продукцію.
“І якщо у цей момент вимкнути електроенергію, то весь цей потік – сировина, напівфабрикати, продукція – зупиняється в трубах та іншому обладнанні. І неможливо почекати шість годин та запустити виробництво далі. Молоко за цей час може скиснути, і якщо це відбулося – необхідно вичищати все обладнання, тобто фактично розбирати технологічну виробничну лінію, яка займає майже пів заводу”, – пояснює Сліпчук.
Схожу ситуацію мають підприємства хлібопекарської галузі. За словами першого віцепрезидента Всеукраїнської асоціації пекарів Олександра Тараненка, збої в постачанні електроенергії це не тільки порушення технологічних процесів, а й неможливість забезпечення вчасних поставок продукції, втрати від браку, що виникає внаслідок переривання процесу виробництва та прямі витрати на електроенергію від генераторів.
“Прямої цільової фінансової допомоги від держави ми не маємо, в той же час розуміємо, які труднощі існують в наповненні та розподілі бюджету. Хочемо лише очікувати від держави розуміння того, наскільки архіважливою є хлібопекарська галузь в забезпеченні продовольчої безпеки та підтримки в забороні планових відключень електроенергії”, – наголосив він.
Енергонезалежність підприємств
Для стабільної роботи середнього заводу необхідна потужність близько 1 МВт. Як зазначають експерти, для повного переходу на власну генерацію необхідно будувати свої електростанції, наприклад сонячні чи вітрові. Але це коштує дорого, і будівництво може розтягнутися у часі. Простіше придбати дизельні генератори, але тут підприємства спотикаються у собівартість такої електроенергії, яка може удвічі та більше перевищувати звичайні тарифи.
При цьому, держава озвучує плани про розбудову децентралізованої генерації, зокрема, каже про завезення обладнання, яке може генерувати електроенергію та тепло: когенераційні установки, газові турбіни тощо.
За словами СЕO Групи Укрпродукт Олександра Сліпчука, щоб перевести підприємство на такі станції, потрібні великі суми. Тому наразі підприємства на останні кошти все ж закуповують дизельні генератори.
“Думаю, що дизель-генераторами забезпечені всі, а щодо інших засобів, як когенераційні або газові установки – я не чув. Тому що нормальний молокозавод, наприклад “Волошкове поле” або Первомайський молококонсервний – це 1-1,5 МВт електроенергії. Для забезпечення таких обсягів необхідна газогенераторна установка вартістю від 1 млн євро і декілька місяців на закупку. Таких обігових коштів немає, треба брати кредити, а це теж тривалий процес”, – погоджується генеральний директор компанії “Волошкове поле” Андрій Табалов.
Як додає віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко, хлібопекарська галузь також робить усе можливе, щоб мінімізувати ризики непоставки продукції – абсолютна більшість підприємств придбала генератори. Це вдалося зробити за рахунок кредитних коштів, але тим самим суттєво погіршився фінансовий стан підприємств. У середньому кожен завод витратив кілька мільйонів гривень.
На думку Табалова, навряд чи до осені бізнес здобуде повну енергонезалежність, тож залишається сподіватися на державу.
“Поки що допомоги від держави немає. Є плани, ми сподіваємося й на 1 ГВт, який озвучив президент, можливо будуть пільги та тверда ціна газ для газогенераторних установок, які озвучив уряд, але поки що це тільки розмови”, – додає він.
Прогнози щодо подорожчання та дефіциту продукції
Зростання цін на продукцію на тлі відключень електроенергії прогнозують усі опитані учасники ринку.
Зокрема, хлібна продукція подорожчала вже. Насамперед, це сталося внаслідок зростання ціни на борошно на 30%, що автоматично збільшило собівартість хліба приблизно на 12%. Утім, враховуючи зростання інших витрат, собівартість хлібобулочних виробів зросла мінімум на 15-17%, пояснює віцепрезидент ВАП Олександр Тараненко.
“Молочка” також почне додавати в ціні, адже через вимкнення світла неможливо дотримуватися ритмічного циклу виробництва та оптимальної собівартості продукції.
“Молочна продукція і так сезонно дорожчає ближче до осені, адже дорожчає молочна сировина. Вона майже не подешевшала в сезон у травні – лише на 20 копійок. Зараз у червні-липні її вартість повертатиметься до рівня березня-лютого, а далі ми прогнозуємо, що буде здорожчання.
Відключення електроенергії відбувається не лише на переробному підприємстві, а й на молочних фермах, і господарствах населення. Не думаю, що всі мають дизельні генератори, а ті, хто мають – то вмикають, що також тиснутиме на вартість молочної сировини”, – зазначив гендиректор “Волошкового поля” Андрій Табалов.
При цьому представники обидвох галузей не очікують на дефіцит продукції.
Чого бізнес очікує від держави
Як уже було окреслено вище, найбільше виробники хліба та молока очікують, що їхні підприємства отримають статус пріоритетного отримувача електроживлення. Адже від цього залежить не лише фінансовий стан компаній, а й продовольча безпека країни.
“Ми зможемо постаратися уникнути підвищення цін та дефіциту продуктів на полицях магазинів, якщо підприємства продовольчої сфери припинять відключати від електроенергії. Або якщо ці підприємства забезпечать альтернативною енергетикою, зокрема за допомогою пільгових кредитів”, – наголошує Олександр Сліпчук, СЕO Групи Укрпродукт.
Крім того, на думку підприємців, уряд повинен відновлювати генерацію, адже існує проблема у розподільних мережах.
“Заводи, як правило, розташовані у райцентрах, де стоїть трансформаторна підстанція, звідки йде кабель на завод. Прокласти інший кабель у 10-20 км від основної магістральної лінії до заводу (на випадок, якщо відключають райцентр) – це дуже великі кошти. Якщо вже відключили все місто, то доставити електроенергію на підприємство надзвичайно важко. Мають бути кабельні мережі, яких немає, а будувати нові для тимчасових потреб – дорого”, – пояснює Сергій Вовченко, голова наглядової ради холдингу “Молочний Альянс” (бренди “Яготинське”, “Пирятин”, “Славія”).
Водночас бізнес виступає за фіксовані тарифи на газ та пільгові кредити на закупівлю відповідного обладнання.
“Уряд має встановити пільгову фіксовану ціну на газ для тих, хто закуповує газогенераторні установки, також мають бути пільгові кредити на закупівлі таких установок. Бачення є, це треба робити і робити швидко, адже вже червень, і осінь – не за горами”, – підсумував гендиректор “Волошкового поля” Андрій Табалов.
Загалом, на думку виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, державі треба змінювати підхід з відновлення на утримання економіки яка є – яка забезпечує основні потреби населення та наповнює бюджет податками.
“Тому виклик щодо енергозабезпечення підприємств у цих умовах повинен вирішуватися нетрадиційно. Наприклад, використовувати підприємства агропереробки для встановлення генерації. Там є кадри і є місце для встановлення з підведеними комунікаціями. У такий спосіб, вони закриють питання для себе і ще можуть забезпечувати електрикою малі і середні міста, де вони розташовані”, – вважає він.
За його словами, державі необхідно знайти фінансові ресурси для підтримки реалізації цих проєктів, а також максимально спростити процедури. Інакше виходить, що “роздаються гранти на створення нового, і зовсім не підтримується те, що є”.